Річка


Село Річка вперше згадується у писемних джерелах в 1600 році. Це було невелике поселення в північно-західній частині Марамороша, у підніжжя Боржавської полонини.

Залюднення гірської частини Закарпаття пов'язане з процесом так званої “волоської колонізації” у 13-16 століттях, коли в Карпатах поширилася традиція полонинського господарювання. Поєднання землеробства та відгінного скотарства давало можливість активно заселяти вкриті густими лісами гірські долини. Про заснування села Річка переселенцями вказують і багаточисельні перекази та легенди, які побутували серед місцевих мешканців.

У буремному 17 столітті, коли східноєвропейські землі часто ставали ареною багаточисельних війн та повстань, багато селян переселялися в гори, де місцеві землевласники надавали переселенцям всілякі привілеї та можливість вільно господарювати. За право проживання у Річці, у ті часи з одного земельного наділу платили податків 2 флорина, 1 куницю, 2 цісарські птиці (рябчики) та міру вівса.


Більше джерел про історію верховинських сіл відносяться до 18 століття, коли землі Закарпаття потрапили під владу австрійських Габсбургів. Про стан села Річка у ті часи свідчить опис Мануїла Ольшавського, єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, який в 1751 році залишив опис місцевої громади. Тоді тут було 20 господарств, 101 мешканець, була дерев'яна церква. За правління імператриці Марії-Терезії в 1667 році в селах Марамороша була проведена урбаріальна реформа, яка мала на меті врегулювати відносини між землевласниками та селянами. В ті ж часи село Річка потрапило на мапу Першої військової топографічної зйомки австрійських володінь.

У 19 столітті населення села суттєво збільшується. В 1887 році замість дерев'яної церкви, що згоріла, починають будувати новий мурований храм святого архангела Михаїла. Будівництво було завершено у 1900 році. Поряд з церквою постала будівля народної школи, де вчилися діти селян.

Після розпаду Австро-Угорської монархії, в 1919 році село Річка увійшло до складу Чехословацької республіки. За переписом 1929 року в Річці мешкало 972 жителів. За релігійним складом у селі 832 осіб було греко-католиками, 2 римо-католиками, а також 137 євреїв. У селі була державна початковашкола, в якій вчилося 230 дітей шкільного віку.

В 1939 році, після подій Карпатської України, село потрапило під владу Угорщини. В період 2 світової війни жителі Річки зазнали віхі труднощів воєнного часу: примусових робіт, мобілізацій до воюючих армій, виселень. Біля села проходило будівництво оборонних споруд “Лінії Арпада”. В 1944 році до концтаборів були депортовані всі євреї, більшість з яких там загинули.

Після приєднання Закарпаття до Радянського союзу, в селі Річка було проведено колективізацію та створено колгосп “Комунар”. Господарство мало тваринницький напрям, володіло понад 1600 га сільськогосподарських угідь. Проіснував колгосп до початку 90-х років.

За переписом 2001 року в Річці мешкало 928 жителів. У селі діє девятирічна школа, будинок культури, медичний пункт.